Якщо вам потрібне термінове перевезення лежачих хворих у Рівному – не спішіть викликати кого завгодно! Наша історія з татом
Якщо вам потрібне термінове перевезення лежачих хворих у Рівному – не спішіть викликати кого завгодно! Наша історія з татом
Вітання, дорогі читачі!
У житті нашої сім’ї був такий період, коли нам постійно потрібне було таксі для інвалідів у Рівному. І тут наче нічого такого, є начебто багато служб, які займаються перевезенням лежачих хворих у Рівному. Але не все так чудово і прекрасно, як здається на перший погляд.
У мого тата так трапилось, що одного разу стався перелом обидвох ніг. І звісно самостійно він ходити не міг. Це сталося взимку, тоді всі майже дороги були вкриті льодом, а вечорами звісно було холодно і темно. Тато повертався пізно звідкись, не пам’ятаю вже. Каже як завжди, квапився додому, бо на вулиці було нестерпно холодно. Він йшов обережно, розуміючи, що слизько, тримаючись за поручні. Але все одно в один момент щось пішло не так. На слизькому повороті під’їзду він підслизнувся і, намагаючись утримати рівновагу, вдарився об сходи бетонні. Насправді до сих пір важко уявити як це все сталося, як так вийшло. Але це сталося. Як тато пізніше згадував, усе сталося за мить. Спершу він навіть не усвідомив, що сталося щось серйозне. Але коли спробував піднятися, відчув нестерпний біль у ногах. Він зрозумів, що самостійно піднятися не зможе. Лежав на холодній землі, поки біль пронизував його тіло. Люди проходили повз, хтось навіть не звертав уваги, а хтось боявся підійти, думаючи, що він просто впав і скоро підніметься. Ну або що він алкоголік, хоча зовсім не схожий. Отак минали хвилини, і ніхто не поспішав допомогти. Хоча б підійти спитати щось у людини, я вже не кажу викликати медичне таксі… І от на щастя, через якийсь час повз проходив чоловік, який зрозумів, що справа серйозна. Він підійшов до тата, запитав, чи все добре, і одразу викликав швидку допомогу. Бригада приїхала досить швидко, десь за 15 хвилин, але навіть їм було важко підняти тата з землі. Треба було викликати напевно таксі для інвалідів, у Рівному ж є таке, але хто тоді думав. Ну і коротше вони уважно оглянули його і зрозуміли, що має місце серйозний перелом ОБОХ ніг. Просто капець! Лікарі швиденько доставили його до лікарні, неслися так, що там хто завгодно б попрощався з життям, ну це просто нікуди не годиться! Потім у лікарні підтвердили діагноз – подвійний перелом обидвох ніг.
Далі тато переніс операцію. Йому встановили металеві фіксатори, щоб допомогти кісткам зростися. Лікарі сказали, що реабілітація буде довгою. Він залишався в лікарні ще деякий час, але зрештою його виписали додому. Проте це не означало, що все позаду – попереду були місяці реабілітації, безліч вправ і постійна допомога. Ми старалися організувати все так, щоб тато якомога комфортніше міг відновлюватися вдома. Нажаль, коли виписували тата, ми не здогадалися пошукати таксі для інвалідів, самотужки все робили, і то було дуже важко.
Дома ми встановили поручні в коридорі, попересували меблі, щоб він міг проїжджати на інвалідному візку. Але навіть при цьому мама постійно хвилювалася. Вона переживала за кожну дрібницю: як він почуватиметься, чи не почнуться ускладнення, чи правильно ми доглядаємо за ним. І так минуло кілька тижнів, все йшло відносно спокійно, поки одного дня тато не поскаржився на різке погіршення самопочуття. Він відчував слабкість, лихоманку і біль у грудях. Мама злякалася, що це може бути ускладнення після операції. Всі ми знервовано метушилися по квартирі, не знаючи, як діяти. Було зрозуміло, що татові потрібна допомога лікаря, але транспортувати його до лікарні на звичайній машині не видавалося можливим, адже він не міг сидіти або стояти. І ось тоді вперше нам довелося скористатися послугами медичного таксі в Рівному.
Я набрав в гуглі «транспортування хворих Рівне» і подзвонив у першу організацію, яка видалася. На сайті все виглядало пристойно: обіцянки швидкої реакції, професійний підхід, комфортні умови перевезення лежачих хворих по місту Рівне. Мені здалося, що це саме те, що потрібно, адже транспортувати людину з двома зламаними ногами завдання непросте. Я коротко пояснив ситуацію оператору, розповів про стан тата і домовився про приїзд. Медичне таксі приїхало аж через сорок хвилин і з самого початку щось пішло не так. Замість обіцяного сучасного та обладнаного автомобіля ми побачили старий фургон, який більше нагадував вантажівку, ніж таксі для інвалідів. Я одразу відчув певний неспокій, але часу шукати іншу службу вже не було – батькові ставало дедалі гірше. Ми з мамою допомогли татові вибратися з квартири й спробували розмістити його у фургоні, що виявилося не так легко. Водій, замість того щоб допомогти або принаймні показати, як це правильно зробити, стояв осторонь і чекав. Мені це не сподобалося, але я стримався – головне було доставити тата до лікарні.
Коли ми нарешті зафіксували його на ношах у фургоні, я звернув увагу на стан салону. Усередині все виглядало жахливо: бруд на підлозі, старі сидіння, і головне – жодного натяку на обладнання для медичних потреб, яке, за словами оператора, мало б бути. Агов, це ж транспортування хворих, це не просто звичайне таксі! А повітря там – воно було затхлим. Під час руху відчувалося, що автомобіль трясло на кожній нерівності дороги. Це був справжній кошмар для тата, який з кожним ударом відчував біль у ногах.
Щойно ми вирушили, ситуація стала ще гіршою. Водій їхав швидко і без уваги до стану дороги, не зважаючи на те, що в машині лежить людина зі складним переломом. Автомобіль постійно підскакував на вибоїнах і ямах, а тато стискав зуби від болю. Мама теж була у розпачі, але сиділа мовчки, намагаючись не підливати масла в вогонь. Ох, не так я собі уявляв перевезення лежачих хворих…
Коли ми вже доїжджали до лікарні, я не витримав і зауважив водієві, що він має бути обережнішим. Але його реакція була далека від очікуваної. Він роздратовано огризнувся, мовляв, він знає свою роботу і не збирається слухати «незадоволених пасажирів». Це стало останньою краплею. Я намагався тримати себе в руках, але не зміг. Між нами почалася суперечка, в якій кожен залишався при своїй думці. Добре хоч не почалася бійка. Він казав весь час, що ми повинні бути вдячні, що взагалі приїхали, а я не міг повірити, що людина, яка працює у сфері медичних послуг, так нехтує станом хворих. Це було найгірше таксі для інвалідів у Рівному, просто найгірше!
Нарешті ми дісталися лікарні, але атмосфера в машині була напружена до межі. Татові було вже настільки погано, що ми навіть не змогли відразу розібратися з водієм. Ми витягли тата з фургону, і я пішов шукати медперсонал, аби його негайно оглянули. Мама залишилася з батьком. Коли лікарі вийшли, мама пішла з татом, а я залишився з водієм. Він вимагав оплату за послугу, і це мене остаточно розлютило. Я прямо сказав йому, що за таке обслуговування, за таке перевезення лежачих хворих не заплатив би ні копійки, мало не вбили мені батька. Але він не збирався здаватися. У підсумку, мені довелося заплатити, хоч і не без суперечок. Водій збирався поїхати, навіть не перевіривши, як тато почувається після такої жахливої поїздки. Ми залишилися з мамою у лікарні, роздратовані і втомлені, але головне було, що тата нарешті взяли на огляд. Це був наш перший і останній досвід користування медичним таксі від тієї організації.
Але після кількох днів у лікарні тата треба було забирати назад і тут знов питання – як це зробити? Треба відповідальні люди, перевірене таксі для інвалідів у Рівному, а не те, що було першого разу. Тож після того першого разу ми вирішили бути набагато обережнішими у виборі. Ми з мамою почали шукати в інтернеті відгуки про інші служби, які займаються транспортуванням хворих в Рівному. На щастя, на одному з місцевих форумів я натрапив на рекомендації щодо пансіонату «Благодать». Люди писали, що там не лише доглядають за хворими й літніми людьми, а й надають послуги медичного таксі по місту Рівне і не тільки. Відгуки були винятково позитивними – всі хвалили їхній професіоналізм, уважність та чуйність. Це здалося нам ідеальним варіантом. Не гаючи часу, я зателефонував до пансіонату й розповів про нашу ситуацію. Телефонував за цим номером – (098) 859-68-72, який взяв на їхньому ж сайті – https://pansionat-blagodat.com.ua/ І на відміну від попереднього досвіду, оператор відповів спокійно і з розумінням. Він уважно вислухав усі деталі, не перебивав, чути його було дуже добре. Він поставив ще кілька додаткових запитань щодо стану тата та уточнив, які саме умови потрібні для його транспортування. Мене здивувала така увага до дрібниць, адже відчувалося, що їм дійсно не байдуже. Ми домовилися про час, і вже через годину біля лікарні стояло їхнє таксі для інвалідів.
Коли воно приїхало я одразу відчув полегшення. На відміну від першого досвіду, тут усе було організовано ідеально. Автомобіль був чистим і обладнаним спеціальними кріпленнями для хворих, у ньому відчувалася свіжість, а не затхлість, як минулого разу. Салон був належно підготовлений для перевезення лежачих хворих з переломами, і це одразу додало впевненості. Водій і медпрацівник, який супроводжував машину, виявилися ввічливими й професійними людьми. Вони з порога привітали нас, запевнивши, що все буде зроблено на найвищому рівні. Вони навіть не чекали, коли ми самі спробуємо допомогти татові пересідати – одразу ж взялися за справу, дбайливо і з повагою підняли його на ноші й обережно розмістили в автомобілі. Усі їхні рухи були спокійними і впевненими, що одразу дало зрозуміти – ці люди знають, що роблять. Мама помітно розслабилася, коли побачила, що ці люди точно мають досвід у перевезенні лежачих хворих. Я бачив, як вона переживала після першого разу, але цього разу було очевидно, що ми зробили правильний вибір. Під час поїздки татові стало набагато краще, ніж ми очікували. Автомобіль рухався плавно, без ривків та різких зупинок. Медпрацівник постійно перевіряв стан тата, цікавився його самопочуттям, ставив питання, щоб бути впевненим, що все йде за планом. Навіть мама кілька разів помітила, що такого уважного підходу вона давно не бачила. От це дійсно краще таксі для інвалідів в Рівному! Дорога до дому пройшла без будь-яких пригод чи ускладнень, і коли ми дісталися, медпрацівники пансіонату «Благодать» так само уважно і акуратно допомогли нам завести тата в квартиру. Вони навіть запропонували допомогу з його розміщенням, а коли побачили наш інвалідний візок, порадили, як краще його використовувати для зручності.
Ми були неймовірно вдячні їм за чуйність і професіоналізм. Це був зовсім інший рівень сервісу, і ми відчували себе в безпеці. Все ж таки є в місті Рівне таксі для інвалідів з належним сервісом! Після цього випадку я був переконаний, що якщо нам ще знадобиться медичне таксі або інша допомога, ми звернемося тільки до пансіонату «Благодать». До речі тут, у самому пансіонаті, проводять заходи з відновлення! Ми поки що не думали про те, чи віддамо туди тата для реабілітації, але після тієї поїздки почали серйозно розглядати цю можливість. Водій і медпрацівник розповіли нам про те, що в «Благодаті» є спеціальні програми для людей з травмами, як у нашого тата. У них є фізіотерапія, і досвідчені лікарі, і все необхідне обладнання та ліки. Мама була тоді трохи сумна, коли про це слухала в нашому медичному таксі, бо ідея того, що тато може тимчасово переїхати до пансіонату, здалася їй важкою. Ми завжди звикли справлятися самотужки, і думка віддати його під нагляд інших людей не здавалася правильною. Але з іншого боку, реабілітація вдома вимагала надзвичайних зусиль, яких у нас не завжди вистачало. Ми розуміли, що для тата це був би шанс швидше стати на ноги, адже пансіонат забезпечує цілодобовий догляд і необхідні процедури.
В наступні дні ми все частіше поверталися до цієї розмови. Тато теж був зацікавлений, адже він сам розумів, що вдома відновлення йде повільніше, ніж хотілося б. І хоча ми ще не прийняли остаточного рішення, в нас залишилося відчуття впевненості в тому, що якщо ми вирішимо звернутися до «Благодаті», то будемо спокійні за тата. Досвід із таксі для інвалідів у Рівному нам показав, що «Благодать» – надійна організація. Цей пансіонат, якщо кому треба, знаходиться на вул. Володимира Стельмаха, 28А. Тож, може ми все ж таки приймемо рішення віддати тата туди, тоді розкажу ще один відгук!