Про моє кодування від алкоголізму у Рівному, повноцінне лікування і тверезість уже 2 роки!

Про моє кодування від алкоголізму у Рівному, повноцінне лікування і тверезість уже 2 роки!

Привіт. Мене звати Микола. Я та людина, про яку часто говорять – алкаш, пияка, бідна мати і т.д. Я був алкоголіком багато років, інколи проходив кодування від алкоголізму в Рівному, потім коли термін кодування закінчувався, я повертався до пияцтва. І так по колу. В принципі, я і пишу тут заради того, щоб поділитися тим, як я жив і як завдяки чудовій лікарні від алкоголізму «Матері проти залежностей» https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ я тепер живу без алкоголю, без залежності, без нескінченних проблем.

Я був дитиною, як усі. Бігав з друзями по дворі, грав у футбол, лазив по деревах. Школа теж проходила як у всіх – інколи було цікаво, інколи нудно. У мене завжди було багато друзів, і всі ми були звичайними дітьми, які мріяли про великі звершення. Підлітковий період теж минув доволі типово. Перші вечірки, перші симпатії, перші спроби знайти себе. Батьки завжди підтримували мене у всьому, що я робив. Вони були нормальними людьми, без якихось видатних проблем. Живуть вони в іншому місті, але ми завжди підтримували зв’язок. Ніколи не бачив, щоб вони вживали алкоголь у надмірних кількостях, тільки на свята чи особливі події. Це я тільки безкінечно бігав на кодування від алкоголізму, у Рівному ціна різна, але мені важливо було щоб воно працювало, бо я знаю які можуть бути наслідки після кодування від алкоголізму. Але я звертався завжди у «Матері проти залежностей» і тут все було на найвищому рівні, лікарі чудові, професійні. Тому я тут звісно і пройшов згодом лікування алкоголізму. Але то потім.

Я не був винятком. Коли скажемо так подорослішав, починав з пива на вихідних, як і всі інші. Перший ковток не був особливим, але з часом це стало звичкою. Ніколи б не подумав, що цей безневинний початок приведе мене до того, що я буду не просто випивати, а стану пиякою. Але спочатку все було під контролем. Випити пива з друзями у п’ятницю ввечері, потім у суботу. Але поступово кількість вихідних збільшувалася, а кількість випитого – також. І ось уже не помічаєш, як потреба у випивці стає щоденною.

Працював я у великій компанії, робота була непогана. Але з часом ранкові похмілля ставали дедалі важчими, і я почав пропускати робочі дні. Колеги помічали, але не наважувалися сказати прямо. Ніхто не хотів вірити, що я, нормальний хлопець з хорошою сім’єю, став алкоголіком. І я сам не хотів у це вірити. Були моменти, коли я намагався зупинитися сам, без кодування від алкоголізму. Кидав на кілька днів, але потім знову повертався до пляшки. Причин було багато: стрес на роботі, проблеми у стосунках, навіть просто нудьга. Завжди знаходився привід випити. З друзями ставало все важче спілкуватися. Вони почали віддалятися, коли зрозуміли, що я більше не той хлопець, з яким можна просто погуляти. Батьки теж помічали зміни, але намагалися підтримувати мене. Дзвонили, приїжджали, пробували допомогти, просили зробити кодування від алкоголізму у Луцьку, типу там хороші лікарі, але я завжди знаходив виправдання для своєї поведінки. Алкоголь став моїм єдиним другом, єдиною розрадою у важкі часи. Він був завжди поруч, ніколи не зраджував, не відмовляв. Але це була фальшива дружба, яка тягнула мене на дно.

Згодом робота стала для мене справжнім пеклом. Запої затягувалися на тижні, і я все частіше пропускав робочі дні. Начальник почав викликати мене до себе в кабінет, розмови ставали все жорсткішими. Я обіцяв виправитися, обіцяв, що це останній раз, але всі ці слова не мали жодної ваги. Мене постійно переслідувала думка, що я сам можу все контролювати, що я можу зупинитися, коли захочу. Але це було брехнею.

Коли мене нарешті звільнили, це був справжній удар. Я залишився без роботи, без грошей, без підтримки колег. Це похитнуло мене ще більше, і я занурився у ще глибший запій. Дні зливалися в один суцільний калейдоскоп похмільних ранків та п’яних ночей. Моє життя втратило будь-який сенс. В якийсь момент я зрозумів, що так далі не може тривати. Треба було щось змінювати, інакше я б просто загинув. Тоді я вирішив спробувати кодування від алкоголізму, відгуки почав читати. Мені розповіли про одну клініку, де можна закодуватися на рік. Це був для мене останній шанс, і я вирішив ним скористатися. Саме тоді мені порадили клініку «Матері проти залежностей», вона знаходиться у Рівному на вул. Горохович Антоніни 19. Саме тут працюють кращі спеціалісти.

Процедура першого кодування від алкоголізму була непростою. Вона вимагала моральної підготовки, яку мені там надали. Мені пояснили, що це серйозна робота над собою. Отже я зробив підшивку від алкоголю ціна якої була як на мене адекватна та доступна. Після цього я відмовився від алкоголю на рік. Перші кілька днів після підшивки від алкоголю були трохи напружені але завдяки підтримці лікарів з «Матерів» все швидко налагодилося. Я стійко тримався, знайшов нову роботу, теж доволі хорошу. Почав налагоджувати своє життя. Знову з’явилися друзі, з якими можна було спілкуватися без оковитої. Я навіть почав ходити в спортзал, займався своїм здоров’ям. Той рік був для мене випробуванням. Я навчився жити без алкоголю, знаходити радість у простих речах, які раніше здавалися банальними. Життя налагоджувалося, і я почав думати, що, можливо, не так вже все і погано. Можна робити кодування від алкоголізму або робити виведення із запою вдома тут у Рівному, прийти до тями, трошки відновитися, може кілька місяців і потім знову дозволити собі пожити в кайф…

Коротше, через рік, коли дія кодування завершилася, я знову почав пити. Я знав що завершилось кодування від алкоголізму і наслідків не буде ніяких. І так історія почала повторюватися, і я знову опинився на тому ж самому дні, як і рік тому.

Так все починалося з малого. Перший келих пива став початком нової хвилі мого падіння. Спочатку я думав, що зможу контролювати ситуацію. Ну, що тут такого? Тільки на вихідних, тільки трохи. Але ми всі знаємо, як це буває. Маленька поблажка собі стає великою проблемою. Минуло кілька місяців, і я знову опинився у тому ж самому стані, що й раніше. Алкоголь заповнював моє життя, а робота та інші обов’язки відходили на другий план. Одного разу, після чергового запою, я потрапив у дуже неприємну ситуацію. Це було пізно ввечері, я вже ледве стояв на ногах від випитого, коли раптом згадав, що залишив свою сумку в барі. Вирішив повернутися по неї. Коли я зайшов у бар, там вже майже нікого не було. Я підійшов до бармена, намагаючись пояснити, що залишив свою сумку. Але він не хотів слухати п’яного клієнта і просто викинув мене з бару. Я був настільки розлючений і принижений, що почав голосно кричати і навіть розмахувати руками, намагаючись довести свою правоту. Мене підхопили якісь інші люди і викинули на вулицю. У тому стані я вирішив йти додому пішки, але ноги відмовлялися слухатися, і я не пам’ятаю, як опинився у канаві біля дороги. На ранок я прокинувся з жахливим головним болем, весь у грязюці, і зрозумів, що моя сумка зникла. Всі документи, гроші, телефон, все було втрачено. Я зрозумів, що щось перегнув уже. Тоді я знову пішов на кодування від алкоголізму. Вони вже знали мене, тому ніхто не дивувався. Мовляв, треба перепочити знову, навести лад у голові. Я пройшов кодування від алкоголізму в Рівному там же, у «Матерях», і це допомогло. На деякий час я зупинився, знову почав вести нормальне життя. Але цей цикл став моєю новою реальністю. Кілька місяців без алкоголю, кілька знову у відриві. Кодувався, потім знову запивав, знову кодувався. Це було як замкнене коло, з якого я не міг вибратися. Кожного разу, коли дія кодування завершувалася, я думав, що зможу контролювати ситуацію, але завжди помилявся.

А мене насправді все влаштовувало. Ну, кодування, так кодування. Хіба це так погано? Це ж не пити роками і не з’їжджати з котушок без жодного контролю. Кодування діє безвідмовно, і я точно знав, що якийсь період я можу прожити без проблем. Навіть користь якась від цього є. Здоров’я підправити, мозок почистити, роботу знайти кращу. Так, я чув багато негативу від оточуючих, як вони розповідали про наслідки після кодування від алкоголізму. Мовляв, знову закодувався? Скільки можна? Але я не розумів, чому мене за це хейтять. Хіба це так вже й погано? Всі вони розказували, що я маю зовсім кинути, що це неправильно постійно повертатися до пляшки. Але ж я живу, як можу. Та й взагалі, мені здається, що я краще знаю, як мені справлятися зі своїми проблемами.

Після кодування від алкоголізму я завжди почував себе прекрасно. Прокидався без головного болю, день починався з нормального сніданку, а не з похмілля. Я був продуктивний, веселий, навіть почав займатися спортом. Були моменти, коли я реально відчував, що можу все змінити, що це останній раз. Але, минала дія уколу від алкоголізму або підшивки від алкоголю, і я починав відчувати, як щось всередині мене прокидається. Як маленький демон, який чекає свого часу. Починалися думки, що один ковток не зашкодить, що я можу себе контролювати. І от, коли термін підходив до кінця, я вже був готовий знову «відірватися». І знову той самий сценарій. Спочатку келих пива, потім вечірка з друзями, і все по новій. Робота йшла під три чорти, стосунки з рідними ставали напруженими, але мене це мало хвилювало. Я жив у своєму світі, де алкоголь був моїм найкращим другом.

Коли почалися знову запої, мене завжди рятувала думка, що я знову можу піти на кодування. Або звернутися на виведення із запою вдома, у Рівному центр «Матері проти залежностей» виїжджають додому і все чітко проводять. Викликати їх можна за телефоном (097) 000-46-71 або (099) 000-46-71. Це як якийсь рятівний круг. Тому я ніколи не панікував. Знав, що завжди є вихід. Інші люди не розуміли цього. Вони вважали, що я знову падаю в прірву, але для мене це був просто спосіб жити.

Одного разу я зустрів свого старого друга, який дізнався про мої кодування від алкоголізму і почав мене критикувати. Він сказав, що я просто уникаю справжніх проблем, що це не вихід. Але я не слухав. Мені було комфортно так жити. Кодування давало мені можливість контролювати ситуацію, і я не бачив у цьому нічого поганого. Роки йшли, і цей цикл повторювався знову і знову. Кодування, період тверезості, потім знову запої. Я звик до цього ритму життя. Навіть батьки перестали мене тиснути. Адже раніше звали мене на лікування алкоголізму гіпнозом у Луцьк, все, для того щоб я був у них під рукою. А мене таке не влаштовувало. Вони зрозуміли, що це моя боротьба, і я сам маю знайти вихід. Життя йшло своєю чергою, і я не бачив великої проблеми в тому, щоб знову і знову проходити кодування і виведення із запою вдома.

Одного разу я прокинувся посеред ночі в холодному поту. Головний біль був нестерпним, все тіло тряслося, а думки хаотично скакали. Це був звичайний наслідок чергового запою, але цього разу щось змінилося. Я відчував, що більше так не можу. Щось у мені переломилося. Я тоді був у запої, але не викликав допомогу. Напевно, думав сам впораюсь. Коротше, того дня я вирішив, що досить гратися зі своїм життям. Вранці я подивився на себе в дзеркало і побачив там не молодого енергійного чоловіка, а зломлену людину з порожніми очима. Роки зловживання алкоголем залишили свої сліди. Я більше не міг закривати очі на те, що відбувається. Треба було щось змінювати. Я згадав, як одного разу, під час чергового запою, мене відвідав мій старий друг Сашко. Він розповів мені про свої проблеми з алкоголем, і його відгуки про лікування алкоголізму у Рівному тут, де я кодувався безкінечно. Так і от тепер він живе повноцінним життям. Тоді я не звернув на його слова належної уваги, але тепер вони відгукнулися в моїй голові. Можливо, це був знак, можливо варто довіритися і пройти курс лікування алкоголізму. Можливо я стану щасливим?

Того ж дня я зателефонував у той самий центр, де раніше проходив кодування від алкоголізму. Вони вже знали мене, тому одразу запропонували консультацію з лікарем. Я приїхав до них і зустрівся з лікарем, якого вже знав з попередніх відвідувань. Він був чудовим спеціалістом, завжди уважним і розуміючим. Він пояснив мені, що підшивка від алкоголю або інше кодування – це лише тимчасовий захід, і що повноцінне лікування включає багато етапів. Він розповів про програму, про групові заняття, індивідуальні консультації та багато іншого. Це був серйозний крок, але я був готовий до нього.

Початок лікування алкоголізму був нелегким. Перші дні мене мучили сумніви і страхи. Але поступово я почав відчувати, що це дійсно допомагає. Лікарі були чудові. Вони підтримували мене постійно, пояснювали, що відбувається з моїм тілом і розумом, допомагали справлятися з відчуттями. Особливо запам’ятався психологічний терапевт. Вона була дуже чуйною і розуміючою людиною. Ми багато говорили про мої проблеми, про те, чому я почав пити, що мене до цього штовхало. Вона допомогла мені зрозуміти себе краще і знайти сили для боротьби з залежністю.

Під час групового заняття, я вперше почув історії інших людей, які пройшли через те ж саме. Це було неймовірно підтримуюче. Виявилося, що я не один такий, що багато людей борються з цією проблемою і знаходять сили для змін. Ці історії надихнули мене і дали надію. Впевнений, що такі відгуки про лікування алкоголізму у Луцьку я би не знайшов, адже є у мене там знайомі, які проходили лікування алкоголізму – зривалися через місяць максимум, а хтось у перший же день після виписки пішов та напився. Я в шоці був. Але тепер я йому порадив приїхати сюди у Рівне на лікування алкоголізму, в «Матері проти залежностей», тому що тут реально рятують від алкогольної ями. І він мене послухав, до речі! Коли я сюди потрапив на лікування, я поступово почав відчувати зміни в собі. Я став більш впевненим, мої думки стали яснішими, а життя більш наповненим. Лікування алкоголізму не було легким, але я відчував, що рухаюся в правильному напрямку. Щоразу, коли виникали сумніви, я згадував слова лікаря, що типу це шлях, який ти мусиш пройти, але ти не сам, ми всі тут, щоб допомогти тобі.

Так, було два важких моменти, коли хотілося все кинути і повернутися до старого життя. Але підтримка лікарів і нових друзів, яких я знайшов у центрі, допомагала мені триматися. Я розумів, що це моя остання надія на нормальне життя, і я не маю права її втратити. І тоді все пішло легше. Тоді життя повністю змінилося. Я раджу усім, хто шукає де в Рівному лікують від алкоголізму – зверніться сюди https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ тут на сайті «Матерів» є вся інфа. Ви не пошкодуєте. Навіть якщо є сумніви, якщо є страх або навіть небажання. Повірте, поспілкуєтесь тут зі спеціалістами, ви краще зрозумієте себе і як жити можна без алкоголю. У мене 2 роки тверезості і я зовсім інша людина тепер. Робота, сім’я, дитина, хобі, волонтерство – це тепер моє життя і тут немає алкоголю, йому ніколи не буде місця у моєму житті, чого і вам бажаю. І все це завдяки центру «Матері проти залежностей», за що я їм дуже і дуже вдячний.