Спроби кодування від алкоголізму у Луцьку і Рівному. Де я знайшов справжню допомогу narkohelp.com.ua

Спроби кодування від алкоголізму у Луцьку і Рівному. Де я знайшов справжню допомогу
Усім привіт!
Мене звати Стас. Я сам з Луцька. Що ж, почну історію з того, що після того як у 17 років померла моя мама, я став належати сам собі. Батька в мене немає, близьких родів більше теж немає. Я намагаюсь виправдовуватись зараз. Кажу як є – з 17 років я почав пити. Я, відмінник у школі, та і взагалі не дурний, все схватував на льоту, і почав пити. Я намагався проходити лікування алкоголізму у Луцьку, і відгуки читав і вірив усім підряд. Своє перше кодування від алкоголізму у Луцьку зробив у 23 роки. Протримався тоді 2 тижні. У мене була уже в 23 роки (!) справжній алкоголізм. Що було далі? А далі все тільки гірше…
Після того першого кодування від алкоголізму я спочатку був переконаний, що це має спрацювати, що ті дві години в кабінеті лікаря змінять мене назавжди. Вони ж обіцяли, що це чудо-метод! Розказували про якесь гіпнотичне навіювання, про “блокування тяги” на рівні підсвідомості. Я слухав наче зачарований. Вірив у кожне слово, як мале дитя. І от я виходжу з того кабінету – спочатку справді тримаюсь. Прокидаюся зранку, і мені не хочеться похмелитися. Уявіть тільки який то кайф – відкрити очі і не думати про те, як би швидше знайти щось випити. Я тоді повірив, що така ціна за кодування від алкоголізму – а у Луцьку вона була майже найбільшою, виправдана і все, я більше не п’ю.
Але вже за кілька днів почав помічати, що всередині мене ніби оселився маленький злий демон, який поволі, але впевнено просився назовні. Тяга до алкоголю зовсім не зникала, вона лише притихла, причаїлась, наче звір у засідці. Пройшло два тижні, і одного вечора, коли я сидів у компанії старих друзів, ті підбивали мене випити “по-трошки, для компанії”. Я спочатку упирався, прикидався, що кодування від алкоголізму діє як замок, але вони ж знали мене. Знали, як я любив веселощі, оті застілля зі сміхом і піснями. І от подумав я: “Ну а що? Невже одна чарка все зруйнує?” І вона таки зруйнувала. З тієї однієї чарки, тієї “невинної” склянки, понеслося, наче лавина. Через годину я вже був п’яний, веселий, абсолютно забувши про всі обіцянки.
Зрив. Перший, але точно не останній.
Після того випадку я вже не кодувався одразу. Але уже бачив, що багато хто рекомендує кодування від алкоголізму в Рівному, саме в «Матерях проти залежностей». Але до цього ще зарано. Розумієте, коли ти падаєш у прірву, дуже важко знайти в собі сили знову хапатися за порятунок. Я пив як тільки міг, намагаючись забути про біль, що досі боліла і після втрати мами, і роботи, і багато чого іще. Я хотів забути про своє життя, яке, як мені тоді здавалося, ніколи не стане кращим. Я же втратив спершу одну роботу, а потім ще одну і так далі. Знайшов, щоправда, “підпрацьовував” тимчасово то вантажником, то охоронцем, але все розвалювалося через оці запої.
Років у 25 я все ж спробував знову зробити кодування від алкоголізму, відгуки Вадіка повпливали. Цей друг Вадік тоді сказав, що знає хорошого лікаря, який точно допоможе і ніякі наслідки після кодування від алкоголізму, все прекрасно і я навіть не помічу. Ну я ж звик вірити всім і у все, коли був тверезим і хоч трохи схожим на нормальну людину. Приїхали до того лікаря. Він якийсь пафосний, у білому халаті, розказував, що його метод – це майже стовідсотковий успіх. Знову були ці мантри про силу підсвідомості, про “якщо ти зірвешся, то це буде гірше за смерть”. Отакої, а Вадік обіцяв ніяких жахливих наслідків після кодування від алкоголізму у цього тіпа! Але я сидів, кивав, мовляв, звісно, я ж витримаю!
На цей раз вистачило на місяць. Навіть сам дивувався – невже справді працює? Навіть почав думати, що можна відновити нормальне життя, знайти нормальну роботу, дівчину, бути як нормальна людина. Але цей місяць був схожий на гру в рулетку. З кожним днем напруга наростала, аж у вухах дзвеніло від стримування. Тоді друзі святкували день народження Вітька. Ну як же не прийти? Як не підняти келих за його здоров’я? Сиджу за столом, ковтаю слину, тримаюсь з останніх сил. І раптом наче хтось ляснув мене по плечу – та ти що, герой, чи що? Випий! Я й випив. І не зупинився. Кодування від алкоголізму ніби й не було – я бухав тижнями, пропадав з поля зору всіх знайомих.
А далі ще одне кодування від алкоголізму у Луцьку теж, вже зовсім інше – якісь уколи у вену, і ціна уколу від алкоголізму у Луцьку теж щось не сама низька. Добре що мені тоді позичи грошей трохи. До речі борги я завжди віддавав, хоч і пропивав багато. Але це мабуть все ж таки можна записати до моїх плюсів. Ну так от, там навіть обіцяли, що, якщо я вип’ю, то моє тіло відреагує миттєво – стане настільки погано, що смерть буде здаватися легкою. Тут не приховували наслідків, що добре. Ну і що вам сказати? Протримався три місяці після цього. Три довгі місяці, коли я боявся навіть нюхати алкоголь. Але потім, звісно, “спокусився” – прийшов до колишньої однокласниці, у неї було свято. Перша чарка – страх, друга – ще більший страх, а потім тіло наче здалось: реакції не було. Фу, значить, обман??? Я знову повернувся до свого улюбленого алкоголю. Капець!
І кожен зрив навчав мене більше. Я вже не тільки був алкоголіком, а ще й алкоголіком із досвідом кодування від алкоголізму і вмінням переконувати себе, що це не допоможе. Сидиш, думаєш – та як там воно взагалі може мене змінити, коли я вже вмію знаходити виправдання кожній чарці? От і все.
І тут через пару років мій друг знайшов для мене “халяву”, себто підробіток нормальний і халявний, але у Рівному. Ну думаю клас, поїду, зміню обстановку. Уявіть собі, як виглядає ця “халява”. Приїжджаємо ми у Рівне, сонце ще тільки починає пекти, а я вже такий радісний, наївно думаю, що це мій шанс на нове життя. Робота до речі була не така вже й легка, як спочатку здавалося. Нас з другом найняли робити ремонт у старому будинку – шпаклювати, фарбувати, одним словом, руки були потрібні, але платили досить непогано, аж ДУЖЕ непогано. І от я думаю – ну, тут вже треба триматись. Це ж новий старт!
Але як тільки ми розклали інструменти, почали працювати, я зрозумів, що справи кепські. Спека, пилюка, а у мене починається те саме старе знайоме тремтіння в руках. Ввечері коли всі інші хлопці з бригади розкладають шашлик і дістають холодне пиво з сумки мене аж підкинуло. Тааа, колектив там класний, але от я… Дивлюсь на те пиво, а воно ніби підморгує мені, кличе. І от я, як справжній “герой”, одразу ж напився так, що ледь дійшов до свого ліжка. Ліг на ту жорстку розкладачку, крутиться голова, у вухах дзвін, а сам тільки й думаю – та чорт забирай, знову це прокляття!
Наступного ранку сором і похмілля роз’їдали мене зсередини, тому я по старій звичці вирішив знову спробувати зробити кодування від алкоголізму у Рівному тепер вже. Ну а що, думаю, це ж інше місто, може тут є якісь чарівні лікарі, які дадуть мені новий шанс. Нажаль, не знав тоді про «Матері проти залежностей»! Я тоді без роздумів пішов у першу-ліпшу лікарню від алкоголізму. Лікар мене на диво прийняв, одразу поклав мене на кушетку, щось там говорив про медитацію, про якусь “енергетичну блокаду”. Вкололи у вену щось колюче, схоже на той укол від алкоголізму у Луцьку який сперву робив, і я вийшов звідти, здавалося б, з новою надією. Але ні! Через кілька годин після цього “чарівного” лікування мені так захотілося випити, що аж серце почало калатати, наче скажене. Щось типу коли при похміллі – якщо не вип’є то вмреш тут і зараз. Я такого ще не чув не бачив. Це було не просто бажання, а справжнє, голодне відчуття. Сиджу в гуртожитку, де нас поселили, і розумію: ні, це кодування від алкоголізму не просто не подіяло, а навпаки, наче ще більше розбурхало мого внутрішнього демона.
Мене це обурило, навіть розізлило. Пішов до Вадіка, того самого друга, що й знайшов ту роботу, і прямо кажу – все, братан, це не працює. Треба знову напитися, бо інакше мене тут геть знесе. І що ж робить Вадік? Підморгує, мовляв, давай, влаштуємо собі вечір веселощів. Він мене завжди підтримував, хоча й добре розумів, що моє “давай” може перетворитися на тиждень суцільного запою. А хто робить виведення з запою на дому у Рівному, до кого звертатися я не знав.
І от через пару годин ми сиділи на кухні, де стояв дешевий пластиковий стіл, а на ньому пляшки, ковбаса, шматок хліба і банка солоних огірків. Все як звикли. Пили ми, наче востаннє, з розмахом, як колись у найкращі часи нашої “молодості”. Хоча за віком ми і не старі, але вигляд такий собі був… Ну то таке. Після третьої пляшки мені вже здавалося, що життя знову прекрасне, що всі мої проблеми розчинилися разом із алкоголем. Я кричав дурниці, сміявся до сліз, хоча десь на краю свідомості розумів: це просто чергова ілюзія, ще одна втеча, яка завершиться похміллям і черговим відчаєм.
Наступного дня мене чекала робота. Від запаху фарби нудило, від спеки паморочилося в голові, і я ледве тримався на ногах. Виходить якесь замкнуте коло. Наслідки від горілки всім зрозумілі, але і наслідки від кодування від алкоголізму якісь точно нездорові були. Що робити??? Поглянув на Вадіка, який теж змучено працював поруч, і сказав типу – ну що робити, братан? Це ж якесь замкнуте коло! Або п’ю – і загинаюсь від жахливого похмілля, або кодують – і стає ще гірше. Вадік тільки зітхнув, але тут у розмову втрутився наш бригадир дядько Микола, який до того мовчки стежив за нашими стражданнями. Він дядько нормальний, але я не знав що він чує нашу розмову!! І тут діалог – “Слухай, Стасе, знаю я одне місце, де людям, таким як ти, дійсно допомагають. Центр називається “Матері проти залежностей”, на вулиці Антоніни Горохович, 19 знаходиться. Це не те, що твої оті кодування-показухи. Там і психологи працюють, і програми нормальні. Я сам мого племінника туди возив, коли він ледь не пропив усе, що мав. Там краще за усіх кодування від алкоголізму у Рівному і ціна нормальна.
Спочатку я скептично махнув рукою. Ну що ще за центр, подумав я, чергова замануха. Але в очах Миколи був той серйозний, без жартів, погляд, і щось мене зачепило. Після роботи Вадік теж мене підбадьорив – ну спробуй, брат, гірше ж не буде. Може, хоч цей раз щось допоможе. Микола дав мені два номери – (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, порадив не відкладати і записатись уже. Звісно я вагався, але почитав відгуки про кодування від алкоголізму у них – вразило, дуже вразило. І я записався. Приїхав. Всередині пахло чистотою і якимось таким приємним дуже ароматом, ніби заспокійливий чай заварювали, дуже смачний, я такий люблю. Мене зустріла привітна жінка молода, одна з працівниць. Посміхнулася і запитала, як звати, а потім повела до психолога. В кабінеті я сів у крісло, намагався не показувати, як сильно хвилююся.
Психолог був молодим чоловіком, зовсім не схожим на тих суворих лікарів у яких я раніше бував. Він почав розмову просто, без натяків на повчання чи мораль. Розпитав про моє життя, як усе почалося. І вперше за довгий час я розкрився. Все було так ненав’язливо, але у той же момент я відчував, що тут на мене саме чекали. Я розповів усе, як є: про маму, кодування від алкоголізму у Луцьку і Рівному, про перший зрив, про всі невдалі спроби покинути алкоголь. Він слухав уважно, не перебивав, і я відчув, як з мене ніби сходить багаторічний тягар.
Потім почалися заняття у групах. Там були такі ж хлопці, як і я з різними але схожими історіями. Ми розмовляли про наші страхи, про те, чому п’ємо, що ховаємо за чаркою. Перший раз у житті я побачив, що не один у своєму болі. І це допомагало. А ще були практики на самоконтроль, спеціальні вправи, які навчили мене, як справлятися з тією жахливою тягою до алкоголю.
Потім я зробив кодування від алкоголізму у Рівному, тут, але це було зовсім інакше. Не як ті бездушні уколи чи гіпноз. Тут усе було з підходом, усі розуміли мої переживання, мої страхи. Після цього я відчув щось незвичне – і це не страх перед алкоголем, а впевненість у собі. Наче я дійсно маю силу керувати своїм життям.
Тепер я приїжджаю у центр час від часу на групові заняття. Це наче зустрічі старих друзів, де всі підтримують одне одного, де розуміють, не осуджують.
І знаєте що? Уперше за багато років я задоволений. Мені добре, бо нарешті я відчув, що не біжу від життя, а живу його. Центр «Матері проти залежностей» став для мене тим місцем, де я знайшов не просто порятунок, а і щось більше – віру в себе.
Про них до речі можна почитати тут: https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/
Дякую за увагу, у мене все!